Особливості й розвиток мовлення дитини раннього віку

В період з 1 го по 3 рік життя в дитини з’являється більше самостійності порівняно з немовлям. В цей час її активність зростає, яка сприяє утворенню складних видів діяльності. В першу чергу формується предметна гра до якої залучені й дорослі, також утворюється ситуативно-ділова форма мовленнєвої взаємодії з дорослими; на якісно новий рівень розвитку виступає самосвідомість дитини. Всі ці зміни й призводять до стрімкого розвитку мовлення в даному періоді.

В цей час відбувається розширення описової і ситуативної форм мовлення. Інтенсивно розвиваються наступні функції мовлення: комунікативна, регулююча, узагальнююча, пізнавальна. На зміну жестикуляцій дитини приходить ситуативне мовлення, вона вживає більше слів, які пов’язані з ситуацією в якій знаходиться дитина. Але значний вміст міміки та жестів ще залишається в комунікації.

В якості діалогічного мовлення виступає ситуативне мовлення, при цьому утворюються взаємопов’язані репліки малюка і дорослого. При цьому мовленнєва взаємодія набуває такої структури - питання-відповідь; пропозиція-виконання; прохання-реалізація тощо.

Пасивний словник в продовж 2-го року швидко набуває розширення, насамперед малюк вивчає назви речей, які є навколо нього, а потім як звати дорослих, назви улюблених іграшок, частини тіла та обличчя. Активне спілкування дорослих з малюком сприяє тому, що він розуміє всі слова, якими дорослі називають предмети в оточенні дитини.

На 3-му році життя збільшується не тільки кількість слів, але зростає якість їх розуміння дитиною. В цей час її подобається прислухатися до того, про що розмовляють дорослі між собою, також слухати казки, розповіді та вірші, в яких присутня велика кількість знань про явища та предмети, невідомі до того дитині.

Також слухання і розуміння повідомлень, які не стосуються ситуації в якій перебуває дитина, є важливим надбанням даного етапу життя. Це створює передумови для використання мовлення як засобу пізнання недоступної попередньому досвіду дитини дійсності. Саме тому є важливим розвиток вміння дитини слухати і розуміти мовлення, яке не стосується конкретної ситуації в якій вона перебуває.

Саме тому формування мовлення в цьому віці є основою всього психічного розвитку дитини. Якщо з якихось причин (хвороба, обмеження спілкування) мовленнєві можливості дитини не використовуються в достатній мірі, то подальший загальний рівень розвитку починає гальмуватися.

Основні завдання дорослого полягають у збагаченні активного словника дитини іменниками (назвами овочів, фруктів, свійських тварин, предметів одягу, меблів рослин тощо); дієсловами, що позначають різні дії; прикметниками та прислівниками.

Третій рік життя дитини характеризується активізацією мовлення дитини. Зростає її мовленнєва активність у спілкуванні з дорослими та однолітками, дидактичних, сюжетних іграх та самостійній діяльності. Вона виявляє бажання римувати слова, складати казочки, тому спілкування зі старшими є додатковим фактором розвитку активного мовлення.